Шекспір – геніальний англійський драматург і поет доби Відродження. Сонети Шекспіра.

Зарубіжна література 8 клас

Конспект уроку

Тема. Шекспір – геніальний англійський драматург і поет доби

Відродження.Сонети Шекспіра.

Мета:

· навчальна: зацікавити учнів творчістю геніального драматурга, познайомити з життєвим і творчим шляхом поета,створити уявлення про його батьківщину;поглибити знання школярів про сонет як жанр літератури;

· розвивальна: продовжити розвивати вміння учнів характеризувати життєві ситуації, висловлювати свої думки,аргументувати їх;розвивати читацький інтерес;

· виховна: виховувати культуру зв’язного мовлення, розвивати навички виразного читання поетичних творів, вміння самостійно шукати та опрацьовувати потрібну інформацію; сприяти виникненню зацікавленості англійською літературою.

Теорія літератури: театр, драматургія, лицедійство, трагедія, сонет.

Обладнання: презентація про життєвий та творчий шлях поета,сайт Інтернету для віртуальної подорожі у музей Шекспіра в Стретфорді, відео- репортаж про знахідку портрета автора; портрет Вільяма Шекспіра, зображення театру “Глобус”, ілюстрації художників до трагедій Шекспіра,сонети Шекспіра у виконанні відомих співаків, роздатковий матеріал (додаток 1)

Тип уроку: урок – подорож (урок засвоєння нових знань)

Перебіг уроку

I.Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності.

Презентація теми та мети уроку.

1.Звучить сонет №25

2.Вступне слово вчителя.

Любі мої учні,наш урок я розпочала із дивовижного сонета геніального поета доби Відродження. Ви зрозуміли, що сьогодні на уроці ми будемо говорити про людину, яка дійсно отримала визнання у всьому світі, бо його творчістю захоплюються у всіх країнах, хоч його Батьківщина-Англія.Тож давайте подорожувати старою доброю Англією.Є у неї ще й інші назви - Велика Британія та “країна туманного Альбіону”. Там ми дізнаємось багато цікавого про сучасну Англію та англійський театр доби Шекспіра, і про самого Шекспіра. Правда, подорож буде віртуальною, а здійснити її нам допоможуть ваші однокласники. Вони заздалегідь отримали індивідуальні завдання, самостійно знайшли потрібний матеріал і протягом уроку будуть екскурсоводами у нашій подорожі.

II. Формування нових знань, умінь та навичок

1.Учитель. Вивчати країни можна по-різному:користуючись географічною картою світу, переглядаючи презентації, слухаючи додатковий матеріал, відвідуючи музей.Ми спробуємо використати всі можливі для нас варіанти.Спочатку послухаємо цікавий матеріал від наших географів.

1 учень. Велика Британія – острівна країна, що розташована на північному заході Євразії. Крім острова Великобританія, північно-східної частини острова Ірландія, до складу країни входить низка невеликих островів, розташованих довкола. Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії- офіційна назва країни. Найближчими сусідами, що знаходяться наматерику Євразії, є Франція та Бельгія. На заході держава межує з Ірландією, що була 700 років колонією Великобританії. Звільнення Ірландії відбулося 1949 року. Але 6 графств Ольстера залишились у складі Великобританії, яка належить до 7 найрозвиненіших країн світу, є членом ЄС. Столиця держави – Лондон.

2.Учитель. Переглянемо презентацію, що проведе нас вулицями цього міста

3.Перегляд презентації.

2 учень. Герберт Уелс, відомий письменник-фантаст, у 1911 році писав:”Як на мене, Лондон – найцікавіше, найкрасивіше, найдивовижніше місто у світі”. З того часу багато що змінилося: з’явилися хмарочоси в Сіті, Центр Мистецтв на південному березі, діловий центр Декландс. Але Лондон, столиця світу, залишився вірним собі. Герберт Уелс і сьогодні міг би бути присутнім на дебатах у Парламенті, піти на концерт в Альберт-хол або послухати воєнний оркестр у королівському парку.

Сучасний Лондон – великий міжнародний центр, який відвідує багато туристів із різних країн світу. Бувають там і наші співвітчизники. Вони вважають за потрібне обов’язково побувати на площі Парламента, уважно роздивитись Біг-Бен і послухати його голос. Приваблює туристів і Букінгемський палац, який побудував король Георг IV. Вартість будівництва досягла 700 000 фунтів. Величною архітектурною спорудою міста є Кенсінгтонський палац. У ньому народилась і виховувалась королева Вікторія.

У музеї воскових фігур мадам Тюссо відвідувачів очікує зустріч з всесвітньо відомими особами: членами королівської родини, популярними акторами та політиками, зірками поп-музики. Музей знаходиться неподалік від Бейкер-стріт.

У Лондоні працює найдавніший метрополітен у світі, який побудовано у 1863 році. У місті розташовані великі банки, правління страхових, судноплавних, поштових та інших компаній, торгівельні біржі, редакції найвідоміших газет.

Лондон – найбільший культурний центр країни. Тут знаходяться Лондонський університет, УніверситетСіті, Королівська академія драматичного мистецтва, Королівська академія музики та інші навчальні заклади. У місті працюють найбільша у світі Британська бібліотека та понад 30 музеїв.

Серед архітектурних пам’яток Лондона найвідоміші: замок Вільгельма Завойовника – Тауер, Вестмінське абатство, “банкетний зал” палацу Уайтхолл, Британський музей та інші.

4.Учитель. У сучасному Лондоні багато і театрів. Всі вони славляться якістю постановок ще з часів Шекспіра. А яким був англійський театр XVI століття? Проведемо словникову роботу.

5.Словникова робота.

Театр – місце для видовищ і саме видовище, вистава.

Ліцедійство – 1) гра на сцені; 2) прикидання.

Драматургія – літературні твори для постановок на сцені.

Трагедія – жанр драми: в основі зіткнення характерів, конфлікт, який обов’язково закінчується загибеллю героїв.

Композиція драми - складається з зав’язки, розвитку дії, кульмінації та розв’язки.

Сонет- (sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вдечи абаб, абаб ввд, еед .

6. Перегляд презентації,яка супроводжується розповіддю учня.

3 учень. Перше спеціальне приміщення, призначене для публічних видовищ, було збудовано за Лондоном у 1576 році. Його збудував тесля Джеймс Бербедж, який взяв на себе керівництво трупою. Саме Бербедж і назвав зведену ним будівлю “театром”. Вона була овальної форми. Глуха стіна мала два виходи: один – для глядачів, другий – для акторів. Уздовж усієї стіни були розміщені галереї, розділені перегородками. Завіси в сучасному розумінні не було. Сцена протягом усієї вистави залишалась відкритою.

Спектаклі демонструвалися завидна ( найчастіше після обіду), оскільки театр не мав даху.

У трупі Джеймса Бербеджа, де понад 20 років працював Шекспір, були дуже талановиті актори: Річард Бербедж – видатний трагік, виконавець ролей Гамлета, Отелло, короля Ліра; Вільям Кемп – чудовий комік, найкращий виконавець ролі Фальстафа у п’єсі Шекспіра “Віндзорські жартівниці” та інші.

Після смерті Джеймса Бербеджа його сини Катберт і Річард у 1599 році за південною межею Лондона побудували нове приміщення. Це був знаменитий театр “Глобус”. Майданчик овальноі форми було оточено високою стіною, з внутрішнього боку якої розташували ложі для аристократії, над ними – покриту соломою галерею для заможних жителів міста. Решта глядачів стояла з трьох боків сцени. Вистави проходили без антрактів і майже без декорацій. Два-три столи і кілька графинів – ось і приміщення таверни. Кілька дерев у діжках – ліс. Костюми ж, у яких виступали актори, виготовлялись дуже ретельно і відповідали певній епосі.

Театральні трупи були невеликі: по 12 – 15 чоловік кожна, що пояснювалося матеріальною скрутою. Якщо діючих осіб у п’єсі було більше, ніж акторів у трупі, одному виконавцю доводилося грати 2 – 3 ролі. Жіночі ролі грали юнаки. Перші виступи актриси у ролі Дездемони зафіксовано тільки у 1660 році.

“Глобус” уміщав 1200 глядачів. Театри цього типу збирали найрізноманітнішу аудіторію: поряд з молодими дворянами і чепурними дамами тут були представники найширших верств населення: торговці, ремісники, студенти, матроси. Найменше бувало утеатрі представників поважної лондонської буржуазії, яка була охоплена духом ощадливості, тверезої розсудливості, ненавистю до розваг, вважаючи їх марнотратством і легковажністю.

У “Глобусі” грала трупа “Слуги лорда-камергера”, у якій головним трагіком був Р. Бербедж, головним коміком – Р. Армін, головним драматургом –

В. Шекспір. Трупа зіграла всі п’єси, написані Шекспіром після 1594 року.

Трупа театру “Глобус” іноді грала і в закритому театрі, що звався “Блек фрайєрс”. До нього мали доступ тільки найбільш привілейовані члени суспільства; репертуар і стиль акторської гри тут зазнавали деяких обмежень, що виключали вільність, яка була звичною утеатрі “Глобус”. Шекспірівську трупу часто запрошували на виїзні спектаклі до придворного театру, де вона мала багатші декорації і складні машинні пристрої для постановок. Можливо, деякі п’єси Шекспіра в першому варіанті були написані саме для таких вистав (“Сон літньої ночі”, “Макбет”, “Буря”). Шекспір писав для різноманітних верств населення, але основною його аудиторією були глядачі з народу. У 1613 році дерев’яна будівля “Глобуса” згоріла. Театр був збудований з каменю і знову відкритий у 1614році.

7.Учитель. Наша наступна екскурсія до театру “Глобус”, співвласником якого колись був Вільям Шекспір. Тепер він – відомий у всьому світі поет і драматург. Які відомості про нього нам зберегла історія?

4 учень. Ми мало знаємо про Шекспіра, - надто пізно похопилися його біографи. Адже перша зовсім коротенька біографія великого драматурга, написана якимсь Ніклзом Роу, вийшла друком у 1709 році, інакше кажучи, майже через сто років після його смерті.

Відомий нам образ Шекспіра-людини з самого початку надобру половину складався з переказів, легенд, міфів. Протягом століть учені просівали цю руду. Як наслідок, на долоні шекспірознавства залишилась пригорща незаперечних фактів. Проте вони розрізнені, часом суперечливі. І біографічні прогалини мимоволі заповнюють припущеннями, гіпотезами. В особистій долі творця “Гамлета”, “Ліра”, “Макбета” й досі багато темного.

Він народився у Стретфорді-на-Ейвоні 1564 року, певно, 23 квітня. Це – факт, підтверджений записом у церковній книзі.

Батько майбутнього поета, Джон Шекспір, розжився на чинбарстві і торгівлі вовною, а якийсь час навіть був міським головою. Його старший ,син Вільям,у віці від семи до чотирнадцяти років відвідував так звану “граматичну школу” в Стретфорді. Довше вчитись йому не довелося: фінансові справи батька занепали, треба було брати участь в утриманні багатодітної сім’ї. Що він робив у ці роки, достеменно невідомо – чи то був учнем у різника (може, навіть у власного батька), чи то служив молодшим учителем.

У 1582 році він одружився з Анною Хетевей, дівчиною трохи старшою за нього, дочкою заможного селянина. Незабаром народилася дочка Сьюзен, а через два роки – близнята Джудіт і Гамнет. Однак юний батько і чоловік недовго просидів біля родинного вогнища: близько 1586 року він подався до столиці. Поголос твердив, що то була втеча. За однією версією Шекспір браконьєрствував на землях всесильного в окрузі поміщика сера Томаса Льюсі і був змушений рятуватися від його помсти. За іншою – він посварився (коли не побився) з хазяїном, у якого служив.

Що він робив у столиці спочатку, теж невідомо. За однією легендою, стеріг перед театром коней вельможних панів, що відвідували вистави. Це так само можливо, як і сумнівно. Відомо лише те, що незабаром він уже був всередині одного з лондонських театрів, здається, як суфлер чи служитель, який відповідав за шумові ефекти.

Акторської кар’єри він так і не зробив: до нащадків дійшли відомості лише про дві зіграні ним ролі, до того ж другорядні, - це ролі тіні батька Гамлета і слуги Адама з комедії “Як вам це сподобається”. Зате Шекспір досить швидко досяг успіхів на іншій ниві.

Приблизно з 1590 року він узявся за перо. З 1593 чи 1594 року входив до трупи Джеймса Бербеджа, яка давала вистави в будинку, йменованому “Театром”, і належав до “слуг лорда-камергера”. А 1599 року, коли сини Бербержа побудували театр “Глобус”, Шекспір став одним із співвласників цього прибуткового закладу.

Він написав 37 п’єс, кілька поем і циклів віршів, 154 сонети. Протягом усього свого лондонського життя він купував нерухоме майно і землю, отож, коли близько 1612 року пішов на спочинок і повернувся в рідні місця, майбутнє близьких і власна його старість були забезпечені. Тільки він не дожив до старості. 23 квітня його не стало.

Творчість Шекспіра залишила помітний слід в українській літературі. Михайло Старицький, Юрій Федькович, Панас Мирний, Пантелеймон Куліш, Леся Українка, Іван Франко, Марко Кропивницький, Михайло Драгоманов, Максим Рильський, Борис Тен, Микола Бажан, Василь Мисик, Дмитро Павличко, Дмитро Паламарчук перекладали твори великого англійського драматурга. П’єси Шекспіра з успіхом ідуть на сценах українських театрів.

8. Вчитель. Пропоную вам віртуальну подорож до будинку-музею у місті Стретфорді- на -Ейвоні.І здійснемо ми її за допомогою можливостей мережі Інтернет. http://solomatin.livejournal.com/388147.html

9. Вчитель.Шекспір-геній, а геніїв весь час оточують легенди, як при житті , так і після їхньої смерті.Про портрети Шекспіра ходить безліч версій, нещодавно з’явилась ще одна.Пропоную переглянути репортаж про неї.

http://www.ntv.ru/novosti/1618757

10. Вчитель.Подорож Англією,відомим мальовничим містечком Стретфордом- на –Ейвоні ,знайомство з роботою Шекспіра у театрі приблизили нас до ще однієї особливості поета-написання сонетів.«Сонети — це ключ, якимШекспір відмикає своє серце.» -, так сказав про нього В. Вордсворт.Сьогодні ми вже прослухали один із найвідоміших 25 сонет великого майстра.У вас на партах тексти деяких сонетів, спробуємо

« відімкнути серце Шекспіра»

11. Прослуховування сонетів у виконанні читців

http://audioknigi.club/shekspir-u-sonety

Вчитель. Ми зможемо більш детально провести роботу із сонетами Шекспіра,познайомитися із їх особливостями на наступному уроці.А зараз підіб’ємо підсумки сьогоднішньої зустрічі з автором.

ІІІ. Підбиття підсумків уроку.

1. Вчитель. Підведемо підсумок уроку, виконавши цифровий диктант.

Цифровий диктант

1.1709(Ніклз Роу написав біографію Шекспіра)

2.1552(одруження )

3.1586 (поїхав до Лондона)

4.1590(взявся за перо)

5.1593(розпочав роботу в трупі Бербеджа)

6.1599(сини Бербеджа побудували «Глобус»,Шекспір став співвласником)

7.37(п’єс)

8.2(Поеми)

9.154(сонети)

10.1616 (смерть )

2. Актуальне інтерв’ю.

Вчитель. Діти,уявіть собі, що до нас в гості завітав Шекспір, які б питання ви йому задали? (питання учнів)

IV. Підсумок вчителя.

1. Аргументоване оцінювання учнів.

2. Звучить сонет Шекспіра у виконанні Алли Пугачової

V. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника про В. Шекспіра.

Прочитати трагедію «Гамлет»

Додаток 1

Сонети Шекспіра

Сонет 25

Кто под звездой счастливою рождён —
Гордится славой, титулом и властью.
А я судьбой скромнее награждён,
И для меня любовь — источник счастья.
Под солнцем пышно листья распростер
Наперсник принца, ставленник вельможи.
Но гаснет солнца благосклонный взор,
И золотой подсолнух гаснет тоже.
Военачальник, баловень побед,
В бою последнем терпит пораженье,
И всех его заслуг потерян след.
Его удел — опала и забвенье.
Но нет угрозы титулам моим
Пожизненным: любил, люблю, любим.

Переклад С.Я.Маршака

Сонет 130

Її очей до сонця не рівняли,
Корал ніжнійший за її уста,
Не білосніжні пліч овали,
Мов з дроту чорного коса густа.
Троянд багато зустрічав я всюди,
Та на її обличчі не стрічав,
І дише так вона, як дишуть люди,
А не конвалії між диких трав.
І голосу її рівнять не треба
До музики, милішої мені,
Не знаю про ходу богинь із неба,
А кроки милої — цілком земні.
І все ж вона — найкраща поміж тими,
Що славлені похвалами пустими.

Переклад Д. Паламарчука

Сонет 55

Ни мрамор и ни золото скульптур
не могут пережить такие строки,
в которых я за честь себе сочту
твоею красотой затмить все сроки.

Ты для меня ценнее всех камней,
неряшливо забытых временами.
Когда война разрушит память дней,
и распри уничтожат со слезами

все статуи, и каменщиков труд,
ни Марса меч и ни огонь мятежный
не тронут мой наполненный сосуд,
где я храню в стихах твой облик нежный.

До Страшного суда одушевленной
живи в моей строке, в тебя влюбленной...

Переклад Ірини Шуленіної

Сонет 154

		Малютка, бог любви, заснул, уставший, И положил свой факел близ себя. Рой нимф, обет невинности державший, Вдруг прискакал. И нежная рука Одной из дев взяла огонь любовный, Которым род людской обворожен. И страстных вожделений вождь верховный Рукою нимфы был разоружен. Она в ручей то пламя погрузила, И он с тех пор огнем любви согрет. В ручье живет таинственная сила Целить людей. Мне ж исцеленья нет! Любовный жар упал в прохладу струй, Но им не остудить твой поцелуй!